Стояла собі хатка – Дірявий чобіток. А в ній жила бабуся, Що мала сто діток.
Така була сімеєчка, Сімеєчка мала! Ніяк із нею впоратись Бабуся не могла. Ніяк із нею впоратись Бабуся не могла.
Пішла бабуся на город По моркву й буряки, Пішла вона до пекаря По хліб та пиріжки.
А сто дітей – не ледарі, Пішли збирати хмиз. Усі взяли по гілочці Й набрали цілий віз. Усі взяли по гілочці Й набрали цілий віз.
Води взяли по крапельці – І повний казанок! І наварила борщику Бабуся й сто діток.
А потім сто цеглинок Вони принесли вмить, І склали з них будиночок, І стали в ньому жить. І склали з них будиночок, І стали в ньому жить.
А потім сто зернинок Поклали в землю в ряд. І виросли з них квіти, І став квітучий сад!
А якби та бабуся Не мала сто діток, Була б і досі хатка – Дірявий чобіток! Була б і досі хатка – Дірявий чобіток! It was a cottage itself - Leaky Sapozhok. A grandmother lived there, That was a hundred children.
That was simeyechka, Simeyechka had! No way to cope with it My grandmother could not. No way to cope with it My grandmother could not.
I went to my grandmother in the garden For carrots and beets, She went to Baker For bread and cakes.
A hundred children - not lazy, Come gather firewood. All took on a branch Drew a visa. All took on a branch Drew a visa.
The water took on a drop - And full pot! And they made ready borschyku Grandmother hundred children.
And then a hundred blocks They brought together, I made one house, And were there live. I made one house, And were there live.
And then one hundred corns They put in the ground in a row. I grew up with them flowers, And the blooming garden!
And if and grandmother Do not have a hundred children, Would still cottage - Leaky Sapozhok! Would still cottage - Leaky Sapozhok!