Планета земляВона – божевільна гра, сліпа
І ховається в серцях,
Любов, що завжди сумна,
Вона – кольорові почуття.
Сіра ніч не приховає тебе,
Білий день не стане на твій бік,
Давай, обійми мене!
Ламай свій холодний лід!
ПрощавайТак довго чекати, щоб дещо сказати,
Ти будеш мовчати знов і знов...
Так важко мовчати, ще важче сказати:
Чи встигла продати всю любов.
Так легко топтати в новому взутті
Незаймано свіжий білий світ.
І хочеться впасти та соромно знати,
Що встояти знову я не зміг.
Там за хмарамиРух життя забрав мене
Неймовірно гаряче
Та холоду узимку вже нема
Моя юрба в мені живе
Неймовірно весело
Та насправді у душі зима
Тисячі хвилинВ мене тисячі хвилин,
Але більше пустоти,
І багато я один,
І крокую в темноті.
Відчуваю, як горить
Мій останній про любов,
Про любов останній вірш,
Що немає в собі дна.