Ми ходим вулицями міста одного В одній кав’ярні в нас Амур пускає стріли І не злічити скільки вже було нагод, Щоб я і ти у цьому всесвіті зустрілись. І все би вирішилось просто, як би ми Розбіглись в просторі, як два авто на трасі, Але щось трапилось в останню мить зими, І нас тепер немає двох в одному часі.
Приспів: – Яка виснажлива весна, у цьому році Я тут у березні, а ти на тому боці, В твоєму травні вже цвітуть бузок та вишня, А я шукаю тебе там, де ти колишня.
Твоїх парфумів трунок треться, наче кіт Навколо мене, але як тебе дістати, Я п’ю, і бульбашки розштовхуючи лід, Пливуть до стелі, як у синь аеростати. А навкруги гуркочуть солов’ї німі, І, наче палуба, підлога під ногами, І хтось на чорта дуже схожий у тьмі, Кладе на стіл мені рахуночок з боргами.
Приспів (2) We walk the streets of one city In one coffee shop in us, the Amur launches the arrows And do not count how many there have been occasions That I and you in this universe have met. And everything would be decided just as if we were Dispersed in space as two cars on the road, But something happened in the last minute of winter, And we are not now two in one time.
Chorus: - What a tedious spring this year I'm here in March, and you're on that side, In your May, lilac and cherry blossoms already And I'm looking for you where you are.
Your fragrances of corkscrews, like a cat Around me, but how do you get it I drink, and bubbles pushing ice, Floating to the ceiling like a blue air balloon. And around the nightingales rumble dumb, And, like a deck, the floor under the feet, And someone on the devil is very similar in the dark, He puts on my table with my debts.