Вигадки зі снігових хмар"Вигадки зі снігових хмар"
Хтось любить цукерки,
Хтось ментоловий дим,
А ти любиш мене,
І це диво із див.
Ти слідкуєш за мною,
Ти ревнуєш мене,
Життя летить словами-зграямиЖиття летить словами-зграями,
Маленьке таке, сильне життя.
Ми кару самі обираємо,
Щоб від неї тікати щодня.
Наближається тихо, шепоче,
Найніжніші ласкаві слова,
Аби ми, вкотре, охоче,
Зима... Це цікаве місто...Зима... Це цікаве місто,
Де нам птахам не легко осісти,
Зовсім не вирій, далеко не тепло,
І замерзла вода, між нами скло.
Прозорість, що вона лякає найбільше,
Коли ти все бачиш, але нічого не вдієш.
Наші крила мерзнуть, бо сильний холод,
ЛідЗрозумів я усе, як розуміють
Тиху мову води небеса,
Зрозумів я багато чого,
Пів слова, пів, лиш слова...
Лише льоду тиша німа,
Лише льоду голос дзвінкий,
І думки про пустоту,
Черговий фарсМи тут на межі, на кінці голки,
Двічі подумай, тричі замовкни --
Рот на замок, ти, кинь ключ у воду,
Будь їжаком у тумані до сходу.
Я повірив у це, вже давно, і не раз,
Перевізники часу -- епітет для нас.
Черговий фарс і легке загравання,
Корінь проблеми -- знання про незнання.