Алла Кобилянська все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Помирає скрипаль, та до рук його тулиться скрипка.
Дотикається рук, та німують скорботно вони.
Мов не бачить ніхто, що смичок перетруджений випав.
І що журиться скрипка в чотири печальних струни.

Дайте голосу їй, бо вона — і дружина, й родина,
Все, що втратив скрипаль, і все те, що здобув у житті,
Бо витає над ним його співу пора лебедина,

Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела.
Щоб я лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була.

Виконуй, доню, - мама говорила,
Закони Божі істини прості:
Не зраджуй землю, що тебе зростила,