АБВ
911pesni.ru
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Великий льох. Три душі

    Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
    Название песни: Великий льох. Три душі
    Дата добавления: 23.04.2016 | 12:23:08
    Просмотров: 33
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Тарас Григорович Шевченко - Великий льох. Три душі, перевод и видео.

    Кто круче?

    или
    ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ

    (Містерія)

    Положилъ еси насъ [поношеніе] сосЂдомъ нашымъ, подражненіе и поруганіе сущымъ окрестъ насъ. Положилъ еси насъ въ притчу во языцЂхъ, покиванію главы въ людехъ.
    Псалом 43, ст. 14 и 15,

    ТРИ ДУШІ

    Як сніг, три пташечки летіли
    Через Суботове і сіли
    На похиленному хресті
    На старій церкві. «Бог простить:
    Ми тепер душі, а не люди,
    А відціля видніше буде,
    Як той розкопуватимуть льох.
    Коли б вже швидче розкопали,
    Тойді б у Рай нас повпускали,
    Бо так сказав Петрові Бог:
    „Тойді у Рай їх повпускаєш,
    Як все москаль позабирає,
    Як розкопа великий льох“».

    І
    Як була я людиною,
    То Прісею звалась;
    Я отутечки родилась,
    Тут і виростала,
    Отут, було, на цвинтарі
    Я з дітьми гуляю
    І з Юрусем-гетьманенком
    У піжмурки граєм.
    А гетьманша, було, вийде
    Та й кликне в будинок,
    Онде клуня. А там мені
    І фіг і родзинок —
    Всього мені понадає
    І на руках носить...
    А з гетьманом як приїдуть
    Із Чигрина гості,
    То це й шлють, було, за мною.
    Одягнуть, обують,
    І гетьман бере на руки,
    Носить і цілує.
    Отак-то я в Суботові
    Росла, виростала!
    Як квіточка; і всі мене
    Любили й вітали.
    І нікому я нічого,
    Ніже злого слова,
    Не сказала. Уродлива
    Та ще й чорноброва.
    Всі на мене залицялись
    І сватати стали,
    А у мене, як на теє,
    Й рушники вже ткались.
    От-от була б подавала,
    Та лихо зостріло!
    Вранці-рано, в Пилипівку,
    Якраз у неділю,
    Побігла я за водою...
    Вже й криниця тая
    Замуліла і висохла!
    А я все літаю!..
    Дивлюсь — гетьман з старшиною.
    Я води набрала
    Та вповні шлях і перейшла;
    А того й не знала,
    Що він їхав в Переяслов
    Москві присягати!..
    І вже ледви я, наледви
    Донесла до хати
    Оту воду... Чом я з нею
    Відер не побила!
    Батька, матір, себе, брата,
    Собак отруїла
    Тію клятою водою!
    От за що караюсь,
    От за що мене, сестрички,
    І в Рай не пускають.

    II
    А мене, мої сестрички,
    За те не впустили,
    Що цареві московському
    Коня напоїла
    В Батурині, як він їхав
    В Москву із Полтави.
    Я була ще недолітком,
    Як Батурин славний
    Москва вночі запалила,
    Чечеля убила,
    І малого, і старого
    В Сейму потопила.
    Я меж трупами валялась
    У самих палатах
    Мазепиних... Коло мене
    І сестра, і мати
    Зарізані, обнявшися,
    Зо мною лежали;
    І насилу-то, насилу
    Мене одірвали
    Од матері неживої.
    Що вже я просила
    Московського копитана,
    Щоб і мене вбили.
    Ні, не вбили, а пустили
    Москалям на грище!
    Насилу я сховалася
    На тім пожарищі.
    Одна тілько й осталася
    В Батурині хата!
    І в тій хаті поставили
    Царя ночувати,
    Як вертавсь із-під Полтави.
    А я йшла з водою
    До хатини... а він мені
    Махає рукою.
    Каже коня напоїти,
    А я й напоїла!
    Я не знала, що я тяжко,
    Тяжко согрішила!
    Ледве я дійшла до хати,
    На порозі впала.
    А назавтра, як цар вийшов,
    Мене поховали
    Та бабуся, що осталась
    На тій пожарині,
    Та ще й мене привітала
    В безверхій хатині.
    А назавтра й вона вмерла
    Й зотліла у хаті,
    Бо нікому в Батурині
    Було поховати.
    Уже й хату розкидали
    І сволок з словами
    На угілля попалили!..
    А я над ярами
    І степами козацькими
    І досі літаю!
    І за що мене карають,
    Я й сама не знаю!
    Мабуть, за те, що всякому
    Служила, годила...
    Що цареві московському
    Коня напоїла!..

    III

    А я в Каневі родилась.
    Ще й не говорила,
    Мене мати ще сповиту
    На руках носила,
    Як їхала Катерина
    В Канів по Дніпрові.
    А ми з матір’ю сиділи
    На горі в діброві.
    Я плакала; я не знаю,
    Чи їсти хотілось,
    Чи, може, що в маленької
    На той час боліло.
    Мене мати забавляла,
    На Дніпр поглядала;
    І галеру золотую
    Мені показала,
    Мов будинок. А в галері
    Князі, і всі сили,
    Воєводи... і меж ними
    Цариця сиділа.
    Я глянула, усміхнулась...
    Та й духу не стало!
    Й мати вмерла, в одній ямі
    Обох поховали!
    От за що, мої
    GREAT cellar
    (Mystery)
    Thou laid on Ck [ponoshenie] sosЂdomъ ours, and podrazhnenie poruhanie suschыmъ okrestъ nasъ. Polozhylъ Thou nasъ vъ talk of yazыtsЂhъ, pokyvaniyu Heads vъ lyudehъ.
    Psalm 43, p. 14 and 15
    THREE SOULS
    As the snow flew three chuck
    A Subotiv and sat
    In cross pohylennomu
    In the old church. "God forgive:
    We are now soul, not people
    A vidtsilya will know better,
    As an rozkopuvatymut cellar.
    If already excavated faster by visiting,
    Toydi would have povpuskaly Paradise,
    For thus saith the Lord to Peter:
    "Paradise Toydi in their povpuskayesh,
    As it will take Muscovite,
    As excavation large cellar. ' "
    AND
    As I was a man,
    That name was Priest;
    I otutechky born,
    Here and grew,
    Here, there, in the cemetery
    I walk with children
    And with Yurusem-Getmanenko
    In hrayem hide and seek.
    A hetmansha, was out
    And click into the house,
    Behold barn. And there I
    And figs and raisins -
    Total me ponadaye
    And in the hands of bears ...
    And how come Hetman
    With Chigrina guests
    It is also are sending, it was me.
    Dressed, obuyut,
    And Hetman is on hand
    Wears and kisses.
    So somehow I Subotiv
    Grew, grew!
    As a flower; all me
    Loved and welcomed.
    And no I do,
    Nizhe bad words
    Not said. fair
    And even chornobrova.
    All me zalytsyalys
    I ask in marriage were,
    And I like to findeth,
    And towels are tkalys.
    That such would be filed,
    And zostrilo disaster!
    In the morning, early in Pylypivka,
    Just on Sunday,
    I ran for the water ...
    Already well is melting
    Zamulila and dry!
    And I fly! ..
    I look - Hetman of officers.
    I entered the water
    And the way completely and moved;
    But that did not know
    What he was going to Pereyaslov
    Moscow swear! ..
    And hardly I naledvy
    Told the house
    Otu water ... Why I'm with her
    Buckets beat!
    Father, mother, myself, brother,
    Dogs poisoned
    Opment fucking water!
    That's what karayus,
    That's what me, sister,
    And Paradise is not allowed.
    II
    And me, my sister,
    Because not allowed,
    What king Moscow
    Horse drunk
    In Baturin, he went
    In Moscow of Poltava.
    I was still babes,
    How glorious Baturin
    Moscow at night lit,
    Chechel killed,
    And small and old
    In the Sejm sank.
    I lay slain limits
    In most wards
    Mazepa beside me ...
    And sister, and mother
    Flesh, arm in arm,
    Lay with me;
    And difficulty speaking, difficulty
    I odirvaly
    Aude mother lifeless.
    What can I requested
    Moscow kopytana,
    To me killed.
    No, not killed, but allowed
    Muscovite in hrysche!
    I barely hid
    In fact pozharyschi.
    Alone and ostalasya
    In Baturin house!
    And in the house put
    King of the night,
    Returning from under Poltava.
    I was with water
    By the hut and he told me ...
    Waving his hand.
    Says a horse to water,
    And I drunk!
    I did not know that I seriously,
    Heavily sinned!
    As soon as I reached the house,
    On the threshold fell.
    The next day the king departed,
    I buried
    And grandmother, ostalas
    At the pozharyni,
    Yes, and I welcomed
    In Bezverkhy hut.
    And the next day, and she died
    And mouldering in the house,
    For anyone in Baturin
    It was buried.
    Already the house and scattered
    And ceiling beam with words
    In uhillya burned! ..
    I over ravines
    And Cossack steppe
    I still fly!
    And for that I was punished,
    I myself do not know!
    Perhaps because every
    Served hodyla ...
    What king Moscow
    Horse drunk! ..
    III
    I born in Kano.
    Even not say,
    I have even wrapped
    In the hands wore,
    As Katherine was leaving
    At Kanev on the Dnieper.
    We sat with her mother
    The mountain in oak.
    I cried; I do not know,
    Have wanted to eat,
    Or that little
    At the time, hurt.
    I have zabavlyala,
    On the Dnieper looked;
    And galleries zolotuyu
    I showed
    Like a house. A galley
    Princes, and all forces
    Governor ... and between them
    The queen sat.
    I looked up, smiled ...
    And the spirit was gone!
    And have died in one hole
    Both buried!
    That's what my

    Скачать

    Верный ли текст песни?
    ДаНет